приживати
прижива́ти
-аю, -аєш, недок., прижити, -иву, -ивеш, док., перех., розм.
Живучи з ким-небудь, народжувати дитину.
|| Живучи, набувати чого-небудь, придбавати щось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приживати — прижива́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- приживати — ПРИЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., кого, що, розм. Живучи з ким-небудь, народжувати дитину. – Прижила ж від нього дитину, та й доїть тепер дурня старого (А. Головко); От живе молодий князь із своєю жінкою рік і другий. Словник української мови у 20 томах
- приживати — НАЖИ́ТИ що, рідше чого (поступово зібрати, нагромадити матеріальні цінності, майно, гроші), НАБУ́ТИ, НАДБА́ТИ, ПРИДБА́ТИ, ЗАЖИ́ТИ розм., ПРИЖИ́ТИ розм. рідше, НАСТАРА́ТИСЯ без додатка, рідше чого, розм. Словник синонімів української мови
- приживати — ПРИЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., перех., розм. Живучи з ким-небудь, народжувати дитину. — Прижила ж від нього дитину, та й доїть тепер дурня старого (Головко, II, 1957, 477); От живе молодий князь із своєю жінкою рік і другий. Словник української мови в 11 томах