призвичити
призви́чити
див. призвичаювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- призвичити — призви́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- призвичити — ПРИЗВИ́ЧИТИ див. призвича́ювати. Словник української мови у 20 томах
- призвичити — ПРИВЧИ́ТИ (ПРИУЧИ́ТИ) (змусити звикнути до чого-небудь; виробити у когось певний навик), ПРИЗВИЧА́ЇТИ, ПРИЗВИ́ЧИТИ рідше, НАТРЕНУВА́ТИ, ОБТЕ́РТИ (ОБІТЕ́РТИ) розм., ПРИНАТУ́РИТИ діал.; ПРИОХО́ТИТИ (виробити бажання, охоту робити щось). — Недок. Словник синонімів української мови
- призвичити — ПРИЗВИ́ЧИТИ див. призвича́ювати. Словник української мови в 11 томах