призвід

Значення в інших словниках

1. призвід — при́звід іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. призвід — ПРИ́ЗВІД, воду, ч., рідко, перев. у сполуч. зі сл. давати. Приклад для наслідування. [Золотницький:] Хлоп смів проти пана такі слова казати! .. Хто се каже? [Мартин:] Та всі. А найбільший призвід отой Грицько дає (Б. Словник української мови у 20 томах
3. призвід — При́звід, -воду, -дові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. призвід — ПРИ́ЗВІД, воду, ч., рідко, перев. у сполуч. із сл. давати. Приклад для наслідування. [Золотницький:] Хлоп смів проти пана такі слова казати!.. Хто се каже? [Мартин:] Та всі. А найбільший призвід отой Грицько дає (Гр. Словник української мови в 11 томах
5. призвід — Призвід, -воду м. Примѣръ, руководство. Вони б (діти) не шкодили, та ти призвід даєш. Лубен. у. Та майстер на лихі призводи. Полт. у. Словник української мови Грінченка