1. Великий тлумачний словник сучасної мови

приколювати

прико́лювати

-юю, -юєш, недок., приколоти, -олю, -олеш, док., перех.

1》 Прикріплювати що-небудь до чогось, проколюючи.

2》 Убивати кого-небудь, проколюючи тіло багнетом, кинджалом і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приколювати — прико́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приколювати — ПРИКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИКОЛО́ТИ, олю́, о́леш, док., кого, що. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось, проколюючи. [Живка:] Ці квіти – знак великої радості. Я збережу їх. А цю червону я приколю тобі на груди (О. Левада); Пагони .. Словник української мови у 20 томах
  3. приколювати — Ює, недок. 1. Подобатися. Люся незграбно стягає з себе бюстгальтер і довго не може витягти його з-під блузки, декого це приколює (С. Поваляєва). 2. Уявляти. Уявляєш, такого жлоба ще не бачила: якусь кончену сигарету — і ту зажав! Чмо! Прикалуєш? (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  4. приколювати — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. приколювати — ПРИКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИКОЛО́ТИ, олю́, о́леш, док., перех. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось, проколюючи. [Живка:] Ці квіти — знак великої радості. Я збережу їх. А цю червону я приколю тобі на груди (Лев., Нові п’єси, 1956, 121); Пагони.. Словник української мови в 11 томах
  6. приколювати — Прико́лювати, -люю, -єш сов. в. приколо́ти, -колю́, -леш, гл. Прикалывать, приколоть. Словник української мови Грінченка