1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прикріпити

прикріпи́ти

див. прикріплювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикріпити — прикріпи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прикріпити — [приекр'іпитие] -р'іпл'у, -р'іпиеш, -р'іпиемо, -р'іпиетеи, -р'іпл'ат'; нак. -р'іпи, -р'іп'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. прикріпити — ПРИКРІПИ́ТИ див. прикрі́плювати. Словник української мови у 20 томах
  4. прикріпити — ПРИЗНА́ЧИТИ (офіційно надати комусь право займати певну посаду, доручати виконувати якісь обов'язки), ПРИСТА́ВИТИ, ПРИЛУЧИ́ТИ, ПОСТА́ВИТИ розм., НАСТА́ВИТИ розм., НАСТАНОВИ́ТИ розм., ПОСТАНОВИ́ТИ розм., ПОСАДИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. прикріпити — ПРИКРІПИ́ТИ див. прикрі́плювати. Словник української мови в 11 томах