примогти

Значення в інших словниках

1. примогти — примогти́ дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
2. примогти — ПРИМОГТИ́, о́жу, о́жеш, док., заст. Змогти. Вже більш мати нічого не примогла сказати, голосу в неї не хватило, неначе важка рука душила її (Марко Вовчок); Вона була ладна бігти слідком, примогла б – летіла за молодим гусарином (І. Словник української мови у 20 томах
3. примогти — ЗМОГТИ́ (виявитися в змозі, в силі щось зробити), ЗУМІ́ТИ, СПРОМОГТИ́СЯ, ПРИМОГТИ́ діал., ПРИМОГТИ́СЯ діал., УДА́ТИ (ВДА́ТИ) діал. Словник синонімів української мови
4. примогти — ПРИМОГТИ́, о́жу, о́жеш, док., діал. Змогти. Вже більш мати нічого не примогла сказати, голосу в неї не хватило, неначе важка рука душила її (Вовчок, І, 1955, 292); Вона була ладна бігти слідком, примогла б — летіла за молодим гусарином (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
5. примогти — Примогти́, -жу, -жеш гл. Быть въ силахъ, мочь. Прими би, — очима ззів. Ном. № 3400 Приміг би, — крізь землю пішов. МВ. (О. 1862. III. 62). Як би приміг малювати, то намалював би. (КС. 1902. X. 142). Словник української мови Грінченка