1. Великий тлумачний словник сучасної мови

примітити

примі́тити

див. примічати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примітити — примі́тити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. примітити — Примі́тити. Відзначити, підкреслити. Примітити лиш хочу, що навіть тут, в Чернівцях, поставлені при школах гр[еко]-ор[ієнтальні] катехити і душпастирі, котрі не знають по-руски (Б., 1895, 6, 2) // порівн. рос. отметить, приметить — відзначити, підкреслити; пол. podkreślić — відзачити, підкреслити. Українська літературна мова на Буковині
  3. примітити — ПРИМІ́ТИТИ див. приміча́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. примітити — ПОМІ́ТИТИ (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось, щось, виділити з-поміж оточення), ПРИМІ́ТИТИ, ПІДМІ́ТИТИ, СПОСТЕРЕГТИ́, ВІДЗНА́ЧИТИ, ЗАУВА́ЖИТИ (ЗАВВА́ЖИТИ) розм., ЗАМІ́ТИТИ розм., ЗАПРИМІ́ТИТИ розм., ПІЙМА́ТИ розм., НАСТЕРЕГТИ́ розм. Словник синонімів української мови
  5. примітити — ПРИМІ́ТИТИ див. приміча́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. примітити — Примітити см. примічати. Словник української мови Грінченка