припинатися
припина́тися
-аюся, -аєшся, недок., припнутися, прип'ястися і прип'ятися, -пнуся, -пнешся, док.
1》 Прив'язувати себе до чого-небудь.
2》 Притулятися міцно до кого-, чого-небудь; приставати, чіплятися.
|| Бути причепленим, прикріпленим до чогось.
|| перен., розм. Приставати з чим-небудь до когось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- припинатися — припина́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- припинатися — ПРИПИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИПНУ́ТИСЯ, ПРИП'ЯСТИ́СЯ, ПРИП'Я́ТИСЯ, пну́ся, пне́шся, док. 1. Прив'язувати себе до чого-небудь. 2. Притулятися міцно до кого-, чого-небудь; приставати, чіплятися. Словник української мови у 20 томах
- припинатися — ПРИТУЛИ́ТИСЯ (стати, сісти, лягти, обпираючись об когось, щось або схиляючись до когось, чогось), ПРИГОРНУ́ТИСЯ, ПРИСУ́НУТИСЯ, ПРИТИ́СНУТИСЯ, ПРИНИ́КНУТИ, ПРИПА́СТИ, ПРИЛЯГТИ́, ПРИКЛА́СТИСЯ, ПРИЛОЖИ́ТИСЯ розм., ПІДГОРНУ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- припинатися — ПРИПИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИПНУ́ТИСЯ, ПРИП’ЯСТИ́СЯ і ПРИП’Я́ТИСЯ, пну́ся, пне́шся, док. 1. Прив’язувати себе до чого-небудь. 2. Притулятися міцно до кого-, чого-небудь; приставати, чіплятися. Словник української мови в 11 томах