1. Великий тлумачний словник сучасної мови

природничий

природни́чий

-а, -е.

Пов'язаний з вивченням природи; природознавчий.

|| Признач. для підготовки природознавців.

|| Признач. для вивчення природи.

Природничі науки — сукупність наук про природу, які вивчають будову, властивості і перетворення неживої та живої природи; природознавство.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. природничий — природни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. природничий — ПРИРОДНИЧИЙ, ПРИРОДОЗНАВЧИЙ Пов’язаний з вивченням природи: природничі (природознавчі) науки, природничий (природознавчий) факультет. Літературне слововживання
  3. природничий — Природознавчий. Словник синонімів Караванського
  4. природничий — ПРИРОДНИ́ЧИЙ, а, е. Пов'язаний з вивченням природи; природознавчий. Тоньо на однім із своїх природничих походів відкрив сю скалу, і відтоді кам'яний її стіл стався улюбленим місцем обох братів (І. Словник української мови у 20 томах
  5. природничий — ПРИРОДОЗНА́ВЧИЙ (пов'язаний з вивченням природи), ПРИРОДНИ́ЧИЙ, НАТУРА́ЛЬНИЙ заст. Природознавчі екскурсії, які Іван Михайлович часто влаштовує в степ або до моря, бувають справжнім святом для учнів (О. Словник синонімів української мови
  6. природничий — Природни́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. природничий — ПРИРОДНИ́ЧИЙ, а, е. Пов’язаний з вивченням природи; природознавчий. Тоньо на однім із своїх природничих походів відкрив сю скалу, і відтоді кам’яний її стіл стався улюбленим місцем обох братів (Фр. Словник української мови в 11 томах