присивілий
приси́вілий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до присивіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- присивілий — приси́ві́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- присивілий — ПРИСИ́ВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до приси́ві́ти. Ще нижче опустив Діоген свою присивілу голову (І. Сенченко); У нас, на човні, він – Василь Микитович Дума .. Присивілий. Лобатий. Вилицюватий (В. Логвиненко). Словник української мови у 20 томах
- присивілий — ПРИСИ́ВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до приси́ві́ти. Скряга.. вже немолодий козак з довгими, трохи присивілими вусами (Коч., І, 1956, 139); Ще нижче опустив Діоген свою присивілу голову (Сенч., Опов. Словник української мови в 11 томах