прискаржувати

Значення в інших словниках

1. прискаржувати — приска́ржувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. прискаржувати — ПРИСКА́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСКА́РЖИТИ, жу, жиш, док., кого і без дод., розм., заст. Скаржитися на кого-небудь. – Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (А. Свидницький); – Вони не вміють полоти, – прискаржував Петрусь (Л. Словник української мови у 20 томах
3. прискаржувати — СКА́РЖИТИСЯ (висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін.), НАРІКА́ТИ, РЕ́МСТВУВАТИ, ЖАЛІ́ТИСЯ, БІ́ДКАТИСЯ, ПЛА́КАТИ підсил., СТОГНА́ТИ підсил., ПЛА́КАТИСЯ підсил. розм., СКИ́ГЛИТИ розм., СКІ́МЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
4. прискаржувати — ПРИСКА́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСКА́РЖИТИ, жу, жиш, док., перех. і без додатка, розм., заст. Скаржитися на кого-небудь. — Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (Свидн., Люборацькі, 1955, 48); — Вони не вміють полоти, — прискаржував Петрусь (Март. Словник української мови в 11 томах
5. прискаржувати — Приска́ржувати, -жую, -єш сов. в. прискаржити, -жу, -жиш, гл. — кого. Жаловаться, пожаловаться на кого. Могилев. у. Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (перед паном). Св. Л. 68. Словник української мови Грінченка