1. Великий тлумачний словник сучасної мови

присмоктувати

присмо́ктувати

-ую, -уєш, недок., присмоктати, -смокчу, -смокчеш, док., перех.

1》 Смоктати потроху або час від часу.

2》 Затягувати в себе (про що-небудь липке, тягуче); засмоктувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присмоктувати — присмо́ктувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. присмоктувати — ПРИСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСМОКТА́ТИ, смокчу́, смо́кчеш, док., що. 1. Смоктати потроху або час від часу. Пучку другої руки він смачно присмоктував (Панас Мирний); Вона й не помітила, як підійшов високий і трохи згорблений Субота. Словник української мови у 20 томах
  3. присмоктувати — ЗАСМО́КТУВАТИ (перев. про воду, болото, трясовину і т. ін. — вбирати в себе, вниз, всередину чогось), ЗАСИСА́ТИ, УСМО́КТУВАТИ (ВСМО́КТУВАТИ), ПРИСМО́КТУВАТИ, ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ), ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  4. присмоктувати — ПРИСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСМОКТА́ТИ, смокчу́, смо́кчеш, док., перех. 1. Смоктати потроху або час від часу. Пучку другої руки він смачно присмоктував (Мирний, І, 1954, 331); Вона й не помітила, як підійшов високий і трохи згорблений Субота. Словник української мови в 11 томах
  5. присмоктувати — Присмоктувати, -тую, -єш сов. в. присмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Присасывать, присосать. Читає він сю книгу, а Іван — не кажи що присмоктало його — й одірватись ніяк не може. Грин. І. 289. Напивсь того чаю, присмоктуючи люльку. Кв. Словник української мови Грінченка