присмучений
присму́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до присмутити.
2》 у знач. прикм. Смутний, невеселий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- присмучений — присму́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- присмучений — див. сумний Словник синонімів Вусика
- присмучений — ПРИСМУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до присмути́ти. Невеселою бралась за овечу купіль тільки Тоня, вона з дому вернулась чимось присмучена, навіть заплакана (О. Гончар); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- присмучений — ПРИСМУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до присмути́ти. Невеселою бралась за овечу купіль тільки Тоня, вона з дому вернулась чимось присмучена, навіть заплакана (Гончар, Тронка, 1963, 323); *Образно. Словник української мови в 11 томах