пристріти
пристрі́ти
-іну, -інеш; мин. ч. пристрів, -стріла, -стріло і пристрітив, -стрітила, -стрітило; док., перех., етн.
За упередженими уявленнями – заподіяти кому-небудь нещастя, хворобу своїм злим поглядом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пристріти — Поганим поглядом викликати в когось хворобу (пристріт), вчарувати [XI] Словник з творів Івана Франка
- пристріти — пристрі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пристріти — ПРИСТРІ́ТИ, і́ну, і́неш; мин. ч. пристрі́в, стрі́ла, ло і пристрі́тив, стрі́тила, ло; док., кого, етн. За уявленнями носіїв традиційної культури – заподіяти кому-небудь нещастя, хворобу своїм злим поглядом. – Чи не пристрів тебе, сестро, Костомара?... Словник української мови у 20 томах
- пристріти — НАВРО́ЧИТИ (НАУРО́ЧИТИ рідко) кого (за народними уявленнями, заподіяти кому-небудь нещастя, викликати в когось хворобу і т. ін. магічним поглядом, словами або діями); НАСЛА́ТИ що на кого, НАПУСТИ́ТИ що на кого... Словник синонімів української мови
- пристріти — ПРИСТРІ́ТИ, і́ну, і́неш; мин. ч. пристрі́в, стрі́ла, ло і пристрі́тив, стрі́тила, ло; док., перех., етн. За марновірними уявленнями — заподіяти кому-небудь нещастя, хворобу своїм злим поглядом. — Чи не пристрів тебе, сестро, Костомара?... Словник української мови в 11 томах
- пристріти — Пристріти, -стріну, -неш гл. Сглазить. Чи не пристрів тебе, сестро, Костомара? У його, кажуть, ледачі очі: гляне на коня.; завидуючи, то й коневі не минеться. К. ЧР. 324. Словник української мови Грінченка