1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пристінковий

присті́нковий

-а, -е.

Що знаходиться, розташований біля стінок, поверхні внутрішнього органа людини або тварини.

Пристінкове травлення — травлення, що відбувається на межі позаклітинного і внутріклітинного середовищ; мембранне травлення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристінковий — присті́нковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пристінковий — ПРИСТІ́НКОВИЙ, а, е. Який міститься, розташовується біля стінки внутрішнього органа. Зовні кожна легеня вкрита гладенькою блискучою сполучно-тканинною оболонкою – легеневою плеврою. Внутрішню стінку грудної порожнини вистилає пристінкова плевра (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах