притупити

притупи́ти

див. притупляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притупити — притупи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. притупити — ПРИТУПИ́ТИ див. притупля́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. притупити — купи́ло притупи́ло. Немає грошей. Купив би, та купило притупило (М. Номис); (Полікарп Іванович:) Купи .. пиріжків, тільки парочка й зосталась. (Єфрем:) Купило притупило (М. Кропивницький). Фразеологічний словник української мови
  4. притупити — ПОСЛА́БЛЮВАТИ (ПОСЛАБЛЯ́ТИ рідше) (спричинятися до меншого, слабшого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ОСЛА́БЛЮВАТИ (ОСЛАБЛЯ́ТИ рідше), ЗМЕ́НШУВАТИ, ПРИМЕ́НШУВАТИ, ПОЛЕ́ГШУВАТИ, ПОМ'Я́КШУВАТИ, М'ЯКШИ́ТИ, ПРИТУПЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ПЛЮВАТИ)... Словник синонімів української мови
  5. притупити — Притупи́ти, -плю́, -пиш, -плять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. притупити — ПРИТУПИ́ТИ див. притупля́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. притупити — Притупити, -плю́, -пиш гл. Притупить. До обіда покосили, гострі коси притупили. Мет. 314. Словник української мови Грінченка