прищикувати
прищи́кувати
-ую, -уєш, недок., прищикнути, -ну, -неш, док., перех.
1》 чим.Притискуючи, затискуючи, придавлювати кого-, що-небудь.
2》 перен., розм. Уражати, ущемляти що-небудь; обмежувати в чомусь кого-небудь.
Прищикнути язика кому — примусити кого-небудь замовкнути.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прищикувати — прищи́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прищикувати — ПРИЩИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЩИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. чим. Притискуючи, затискуючи, придавлювати кого-, що-небудь. Він втяг верхню губу й прищикнув її зубами (І. Словник української мови у 20 томах
- прищикувати — ПРИЩИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЩИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. чим. Притискуючи, затискуючи, придавлювати кого-, що-небудь. Він втяг верхню губу й прищикнув її зубами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах