пробація

проба́ція

-ї, ж.

1》 юр. Вид умовного засудження, при якому засуджений поміщається на час випробного строку, встановленого судом, під нагляд спеціальних органів.

2》 діал. Випробування, дослідження.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробація — проба́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пробація — Випроба Словник чужослів Павло Штепа
  3. пробація — ПРОБА́ЦІЯ, ї, ж., юр. Умовне засудження в деяких країнах. Словник української мови у 20 томах
  4. пробація — Пробація, -ції ж. Проба, испытаніе. Славяносерб. у. Словник української мови Грінченка