пробація
проба́ція
-ї, ж.
1》 юр. Вид умовного засудження, при якому засуджений поміщається на час випробного строку, встановленого судом, під нагляд спеціальних органів.
2》 діал. Випробування, дослідження.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробація — проба́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пробація — Випроба Словник чужослів Павло Штепа
- пробація — ПРОБА́ЦІЯ, ї, ж., юр. Умовне засудження в деяких країнах. Словник української мови у 20 томах
- пробація — Пробація, -ції ж. Проба, испытаніе. Славяносерб. у. Словник української мови Грінченка