пробелькотати
пробелькота́ти
-очу, -очеш і пробелькотіти, -очу, -отиш, перех. і неперех.
Док. до белькотати, белькотіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробелькотати — пробелькота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пробелькотати — див. сказати Словник синонімів Вусика
- пробелькотати — ПРОБЕЛЬКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПРОБЕЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, що і без прям. дод. Док. до белькота́ти, белькоті́ти. – Ну? – грізно спитав городничий. – Ізловили, – пробелькотав Забіяка. – Кого?... Словник української мови у 20 томах
- пробелькотати — ПРОБЕЛЬКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПРОБЕЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, перех. і неперех. Док. до белькота́ти, белькоті́ти. — Ну? — грізно спитав городничий. — Ізловили, — пробелькотав Забіяка. — Кого?... Словник української мови в 11 томах
- пробелькотати — Пробелькотати, -чу, -чеш, пробелькотіти, -чу, -тиш гл. Пробормотать, пролепетать. Еге, — пробелькотіли гайдамаки, низенько вклонившись. Стор. II. 62. Словник української мови Грінченка