пробуравити

пробура́вити

див. пробуравлювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробуравити — пробура́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробуравити — ПРОБУРА́ВИТИ див. пробура́влювати. Словник української мови у 20 томах
  3. пробуравити — ПРОБУРА́ВИТИ див. пробура́влювати. Словник української мови в 11 томах