провощений
прово́щений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до провощити.
|| провощено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провощений — прово́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- провощений — ПРОВО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до провощи́ти; // у знач. прикм. Продукти з різким запахом (риба, сир) треба ставити в холодильну камеру в щільно закритій посудині або загорнувши в провощений папір, пергамент чи целофан (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- провощений — ПРОВО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до провощи́ти; // У знач. прикм. Продукти з різким запахом (риба, сир) треба ставити в холодильну камеру в щільно закритій посудині або загорнувши в провощений папір, пергамент чи целофан (Укр. страви, 1957, 432). Словник української мови в 11 томах