провідність
прові́дність
-ності, ж.
1》 спец. Здатність тіла, речовини проводити тепло, звук, електрику і т. ін.
Електрична провідність — а) здатність речовини проводити електричний струм під впливом електричного поля; б) фізична величина, обернена електричному опору; в) характеристика електричного кола, яка є відношенням сили струму на вході пасивного електричного кола до напруги на ділянці кола, яка розглядається.
Електронна провідність — електропровідність, зумовлена рухом електронів.
Іонна провідність — електропровідність, зумовлена рухом іонів.
Магнітна провідність — а) фізична величина, обернена до магнітного опору; б) характеристика магнітного кола, що є відношенням магнітного потоку на ділянці магнітного кола, яка розглядається, до різниці магнітних потенціалів на цій ділянці.
2》 біол. Здатність живих клітин передавати збудження, подразнення.
Значення в інших словниках
- провідність — прові́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- провідність — [проув’ід(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- провідність — ПРОВІ́ДНІСТЬ, ності, ж. 1. спец. Здатність тіла, речовини проводити тепло, звук, електрику і т. ін. Мідний провід має високу провідність, добру механічну міцність і стійкість проти корозії (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- провідність — ПРОВІ́ДНІСТЬ, ності, ж. 1. спец. Здатність тіла, речовини проводити тепло, звук, електрику і т. ін. Мідний провід має високу провідність, добру механічну міцність і стійкість проти корозії (Сіль. Словник української мови в 11 томах