прогрітий
прогрі́тий
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прогріти 1).
2》 у знач. прикм.Який прогрівся, став теплим або гарячим.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогрітий — прогрі́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прогрітий — ПРОГРІ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до прогрі́ти 1. Біля жолобів обох мартенів уже стояли готові, викладені свіжою цеглою, добре висушені й прогріті ковші (В. Словник української мови у 20 томах
- прогрітий — ПРОГРІ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до прогрі́ти 1. Біля жолобів обох мартенів уже стояли готові, викладені свіжою цеглою, добре висушені й прогріті ковші (Собко, Біле полум’я, 1952, 233)... Словник української мови в 11 томах