прожувати

прожува́ти

див. прожовувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прожувати — прожува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прожувати — ПРОЖУВА́ТИ див. прожо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. прожувати — ЖУВА́ТИ (роздрібнювати їжу, корм у роті), ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕМИНА́ТИ, ЖМА́КАТИ розм., ЖМАКУВА́ТИ розм.; РОЗЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕТИРА́ТИ (старанно); ЖВА́КАТИ розм., ЖВАКУВА́ТИ рідше (перев. утворюючи певні звуки); КУТУЛЯ́ТИ діал. (через силу, повільно). — Док. Словник синонімів української мови
  4. прожувати — ПРОЖУВА́ТИ див. прожо́вувати. Словник української мови в 11 томах