пройдисвіт

пройди́світ

-а, ч., розм.

1》 Хитра, пролазлива, спритна у своїх вчинках людина; пройда.

|| зневажл. Людина, здатна на ганебні, нечесні вчинки, на обман, підлість і т. ін.; шахрай.

2》 Людина, що не має постійного місця проживання, сталого заняття, роботи і т. ін.; бродяга.

|| зневажл. Бездомна людина сумнівної репутації.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пройдисвіт — пройди́світ іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. пройдисвіт — ПРОЙДА, авантурист, авантурник, аферист, шарлатан, жм. суціга; (не промах) проноза, пролаза, сов. хлист; пор. дурисвіт. Словник синонімів Караванського
  3. пройдисвіт — див. авантюрист; брехливий; бувалий; легковажний; спритний; хитрий Словник синонімів Вусика
  4. пройдисвіт — ПРОЙДИ́СВІТ, а, ч., розм. 1. Хитра, пролазлива, спритна у своїх учинках людина; пройда. – Щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? – Еге! Ти ще не знаєш сих пройдисвітів! (П. Куліш); [Хортевич:] Ярчуку довіряти можна?... Словник української мови у 20 томах
  5. пройдисвіт — БРОДЯ́ГА (бездомна, зубожіла людина, яка не має постійного місця проживання, сталого заняття), ВОЛОЦЮ́ГА зневажл., МАНДРЬО́ХА зневажл., ПРОЙДИ́СВІТ зневажл., ПРИБЛУ́ДА зневажл., БУРЛА́КА заст., БУРЛА́К заст. рідко, БЛУДЯ́ГА діал., ГАЛАЙДА́ діал. Словник синонімів української мови
  6. пройдисвіт — Пройди́світ, -та; -світи, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пройдисвіт — ПРОЙДИ́СВІТ, а, ч., розм. 1. Хитра, пролазлива, спритна у своїх вчинках людина; пройда. — Щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? — Еге! Ти ще не знаєш сих пройдисвітів! (П. Куліш, Вибр., 1969, 165); [Xортевич:] Ярчуку довіряти можна?... Словник української мови в 11 томах
  8. пройдисвіт — Пройдисвіт, -та м. Пройдоха, авантюристъ. Да ме лай мене, моя матінко, ніколи ні за що, полюбила пройдисвіта, превелике ледащо. Мет. 85. Словник української мови Грінченка