прокружати
прокружа́ти
-аю, -аєш, док., розм.
1》 перех. і без додатка. Док. до кружати 1).
2》 перех. і неперех. Кружати якийсь час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокружати — прокружа́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- прокружати — ПРОКРУЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. що і без дод. Док. до кружа́ти 1. 2. що і без прям. дод. Кружати якийсь час. Прокружали [Пацюк, Лушня та Матня] цілісінький день за останні гроші (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- прокружати — ПРОКРУЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. перех. і без додатка. Док. до кружа́ти 1. 2. перех. і неперех. Кружати якийсь час. Прокружали [Пацюк, Лушня та Матня] цілісінький день за останні гроші (Мирний, II, 1954, 204). Словник української мови в 11 томах