1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прокукурікати

прокукурі́кати

-аю, -аєш, док., перех. і неперех.

1》 Док. до кукурікати 1).

|| перен., розм. Сповістити когось про що-небудь (звичайно першим).

2》 Кукурікати якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокукурікати — прокукурі́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прокукурікати — ПРОКУКУРІ́КАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод. 1. Док. до кукурі́кати 1. Тітка давно вже спить, – давно вже півні прокукурікали, а ми вдвох, ходячи по хаті, говоримо, сперечаємося (М. Словник української мови у 20 томах
  3. прокукурікати — ПРОКУКУРІ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. 1. Док. до кукурі́кати 1. Тітка давно вже спить, — давно вже півні прокукурікали, а ми вдвох, ходячи по хаті, говоримо, сперечаємося (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  4. прокукурікати — Прокукурікати, -каю, -єш гл. Прокукарекать, прокричать (о пѣтухѣ). Словник української мови Грінченка