пронесений
проне́сений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до пронести 1).
|| пронесено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пронесений — проне́сений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пронесений — ПРОНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пронести́ 1–3. Крізь вир боїв і полум'я заграв пройшли ми путь, важку, побідну, довгу, – і прапор наш, пронесений од Волги, над куполом рейхстагу запалав (І. Гончаренко); // проне́сено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- пронесений — ПРОНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пронести́ 1. Крізь вир боїв і полум’я заграв пройшли ми путь, важку, побідну, довгу, — і прапор наш, пронесений од Волги, над куполом рейхстагу запалав (Гонч., Вибр., 1959, 287); // проне́сено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах