пронюханий
проню́ханий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до пронюхати.
|| пронюхано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пронюханий — проню́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пронюханий — ПРОНЮ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проню́хати; // проню́хано, безос. пред. Треба ж було зробити таку капітальну дурницю – піти на ті вечорниці... Бути не може, щоб не пронюхано, хто там був, про що балакано!.. (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- пронюханий — ПРОНЮ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проню́хати; // проню́хано, безос. присудк. сл. Треба ж було зробити таку капітальну дурницю — піти на ті вечорниці… Бути не може, щоб не пронюхано, хто там був, про що балакано! .. (Коцюб., І, 1955, 165). Словник української мови в 11 томах