простигмін

простигмі́н

-у, ч.

Лікарський препарат, що його застосовують при міастенії, паралічах, невритах, для стимуляції родової діяльності; прозерин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простигмін — простигмі́н (від грец. προ – раніше, перед і στίγμα – рана, виразка) те саме, що й прозерин Словник іншомовних слів Мельничука