прострочений
простро́чений
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прострочити 1), 2).
II -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прострочити.
|| прострочено, безос. присудк. сл.
|| у знач. прикм. Прострочена заборгованість.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прострочений — простро́чений 1 дієприкметник термін якого збіг простро́чений 2 дієприкметник прошитий; прострілений Орфографічний словник української мови
- прострочений — Задавнений, пере давнений, г. вигаслий. Словник синонімів Караванського
- прострочений — ПРОСТРО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до прострочи́ти 1, 2. Іван .. стояв унизу і перед собою бачив лише широку підошву, прострочену в два ряди міцними цвяхами (С. Словник української мови у 20 томах