проти

про́ти

I прийм. Уживається з род. і рідко знах. відмінками. Сполучення з прийм. проти виражають: Просторові відношення:

1》 Уживається для позначення місця, предмета, особи, що знаходиться, міститься, перебуває прямо перед ким-, чим-небудь, на протилежному боці чогось.

|| Біля кого-, чого-небудь.

|| Поруч із чимсь надрукованим, написаним (у списку, переліку і т. ін.). Проставити риски проти прізвищ відсутніх.

|| у сполуч. зі сл. сонце, місяць, світло і т. ін. Під променями сонця, місяця, світла і т. ін.

|| На фоні чогось.

Проти очей; Проти очі — прямо перед очима.

2》 Уживається для позначення кого-, чого-небудь, що йому назустріч спрямована якась дія.

|| У напрямку до когось, чогось. Плисти проти течії. Об'єктні відношення:

3》 Уживається для позначення кого-небудь, усупереч чиїм інтересам, думці і т. ін. щось робиться, здійснюється, на бій, поєдинок із ким хтось стає.

|| Указує на що-небудь, усупереч чому щось робиться, здійснюється, виявляється.

Бути не проти чого — схвалювати, підтримувати що-небудь, не заперечувати чогось.

Бути проти кого, чого — не схвалювати, не підтримувати кого-, чого-небудь, заперечувати щось.

4》 Уживається для позначення предмета, явища, особи, для захисту від яких, знищення яких і т. ін. щось робиться, застосовується. Окуляри проти сонця.

5》 Уживається для порівняння, зіставлення кого-, чого-небудь.

6》 розм. Указує на особу, предмет, явище, яких стосується певна дія, стан або на які щось указує. Часові відношення:

7》 Уживається для позначення часу, періоду, безпосередньо перед яким здійснюється певна дія, виявляється певний стан тощо.

II присл.

Не на підтримку, не на користь кого-, чого-небудь.

|| у знач. присудк. сл.

|| у знач. ім., розм. Те, що є негативним чинником стосовно до чогось, заперечення чогось.