протипоказання
протипоказа́ння
-я, с.
1》 Стан організму або певна ознака, що свідчить про шкідливість або неможливість застосування яких-небудь ліків, способу лікування і т. ін. Протипоказання ліків.
|| Ознака чи обставина, наявність якої унеможливлює застосування або виконання чого-небудь.
2》 юр. Показання, що суперечить показанню іншої особи або виключає його. Протипоказання свідків.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протипоказання — протипоказа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- протипоказання — ПРОТИПОКАЗА́ННЯ, я, с. 1. Стан організму або певна ознака, що свідчить про шкідливість або неможливість застосування яких-небудь ліків, способу лікування і т. ін. Словник української мови у 20 томах