1. Великий тлумачний словник сучасної мови

протиставний

протиста́вний

-а, -е.

Пов'язаний з протиставленнями.

Протиставний сполучник лінгв. — сполучник, який поєднує речення або члени речення, що протиставляються одне одному (напр., а, та, проте).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протиставний — протиста́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. протиставний — ПРОТИСТА́ВНИЙ, а, е: △ Протиста́вний сполу́чник див. сполу́чник. Словник української мови у 20 томах