протистояти
протистоя́ти
-ою, -оїш, недок., кому, чому.
1》 Бути протилежним до кого-, чого-небудь, суперечити комусь, чомусь.
2》 Чинити опір дії, напору кого-, чого-небудь, витримувати тиск із боку когось, чогось.
|| перен. Опираючись, протидіючи кому-, чому-небудь, не давати йому можливості перемогти, поширитися, мати вплив на когось, щось і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протистояти — протистоя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- протистояти — див. захищати; перечити Словник синонімів Вусика
- протистояти — ПРОТИСТОЯ́ТИ, ою́, ої́ш, недок., кому, чому. 1. Бути протилежним до кого-, чого-небудь, суперечити комусь, чомусь. Тотальність картини світу оберталася розкриттям його хаотичності, стихійності, суєтності, що протистояли суті речей... Словник української мови у 20 томах
- протистояти — ПРОТИ́ВИТИСЯ кому, чому (чинити опір), ОПИРА́ТИСЯ, ПРОТИСТОЯ́ТИ, ОПИНА́ТИСЯ без додатка, розм., НОРОВИ́ТИСЯ без додатка, розм., СУПЕРЕЧА́ТИСЯ заст. Оксана згадує в листі до мене, що ти противишся.. Словник синонімів української мови