прочищений
прочи́щений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прочистити.
|| прочищено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прочищений — прочи́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прочищений — див. чистий Словник синонімів Вусика
- прочищений — ПРОЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прочи́стити. – Як це могло статись? – роздумував Черниш, неквапом збираючи прочищений пістолет (О. Гончар); Рови прочищені й напущені [наповнені] водою (Б. Лепкий); Попід уликами вилися прочищені стежки (І. Словник української мови у 20 томах