пружинний

пружи́нний

-а, -е.

1》 Стос. до пружини. Годинник із пружинним заводом.

|| Зробл. на пружинах (перев. про меблі).

|| Який діє за допомогою пружини, пружин.

2》 Признач. для виготовлення пружин. Пружинна сталь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пружинний — пружи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пружинний — ПРУЖИ́ННИЙ, а, е. Стос. до пружини. Витягає [Петерсон] а третьої шухляди пружинний прилад для гімнастики (Я. Галан); Пружним елементом підвіски [у автомобіля] найчастіше бувають листова чи пружинна ресора (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах