1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пружок

пружо́к

-жка, ч.

1》 Зменш.-пестл. до пруг 1-4).

2》 перев. мн.Риси обличчя.

3》 діал. Черешок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пружок — пружо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пружок — див. облямівка Словник синонімів Вусика
  3. пружок — ПРУЖО́К, жка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до пруг 1–4. Щось привабливе й красиве було в напівзігнутій дужій постаті косаря, в широких помахах його коси, біля пружка якої збиралась роса (М. Словник української мови у 20 томах
  4. пружок — I. КРАЙ (лінія, що обмежує поверхню чогось, а також те, що прилягає до цієї лінії), КІНЕ́ЦЬ, КРА́ЙКА розм., ЗАКРА́ЙОК розм., ЗАКРА́ЇНА розм., ПРУГ розм., ПРУЖО́К розм., РУБЕ́ЦЬ розм., О́КРАЙ заст., ОКРА́ЙОК заст., ОКРА́ЄЦЬ заст., ПРИКОНЕ́ЧЧЯ діал. Словник синонімів української мови
  5. пружок — Пружо́к, -жка́; -жки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пружок — Пружо́к, -жка м. 1) ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки. Сим. 233. 2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка