пряно

пря́но

Присл. до пряний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пряно — пря́но прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. пряно — ПРЯ́НО. Присл. до пря́ний. Гостро й пряно пахтіли чорнобривці (Н. Забіла); Вона дуже любила ці прогулянки, виходила далеко в степ, .. де пряно пахне чебрець і ще якась невідома степова трава (В. Собко). Словник української мови у 20 томах