пріль

-і, ж.

1》 Запах прілого.

2》 збірн. Те саме, що прілина 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пріль — пріль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пріль — див. ГНИЛЬ. Словник синонімів Караванського
  3. пріль — ПРІЛЬ, і, ж. 1. Запах прілого. Унизу, під старими мостинами, безугавно шумить і плеще вода; від замшілих паль тягне пріллю і вогким холодом (І. Волошин). 2. збірн. Те саме, що прі́лина 1. Дух лісної прілі, болотяних випарів, живиці стелився низиною (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
  4. пріль — ПРІЛЬ, і, ж. 1. Запах прілого. Унизу, під старими мостинами, безугавно шумить і плеще вода; від замшілих паль тягне пріллю і вогким холодом (Вол., Місячне срібло, 1961, 189). 2. збірн. Те саме, що прі́лина 1. Дух лісної прілі, болотяних випарів, живиці стелився низиною (Горд., Дівчина… 1954, 16). Словник української мови в 11 томах