пубертатний

пуберта́тний

-а, -е, мед.

Який належить до періоду статевого дозрівання.

|| Пов'язаний зі статевим дозріванням.

Пубертатний період — період розвитку, який починається з початком статевого розвитку і завершується досягненням фізіологічної або психологічної зрілості.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пубертатний — пуберта́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пубертатний — ПУБЕРТА́ТНИЙ, а, е, фізіол. Пов'язаний із періодом статевого дозрівання. Тренування в пубертатному віці зумовлює підвищення функціональних можливостей дихання, якості регуляції, зростання здатності легеневої і альвеолярної вентиляції (з наук. літ.); Пубертатний період. Словник української мови у 20 томах
  3. пубертатний — пуберта́тний [від лат. pubertas (pubertatis) – статева зрілість] пов’язаний з статевим дозріванням; ¤ п. період – період статевого дозрівання. Словник іншомовних слів Мельничука