путники

пу́тники

-ів, мн., іст.

1》 Категорія військовослужилих людей у феодальній Литві та на загарбаних нею українських землях.

2》 У російських князівствах – бояри, які управляли окремими галузями князівського господарства.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me