путники
пу́тники
-ів, мн., іст.
1》 Категорія військовослужилих людей у феодальній Литві та на загарбаних нею українських землях.
2》 У російських князівствах – бояри, які управляли окремими галузями князівського господарства.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me