пухирчастий
пухи́рчастий
-а, -е.
Вкритий пухирями (у 1, 2 знач.), пухирцями; який містить пухирці повітря. Пухирчаста осока.
|| Який супроводжується появою пухирів, пухирців на шкірі та слизових оболонках, на поверхні рослини (про хвороби).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пухирчастий — пухи́рчастий прикметник Орфографічний словник української мови
- пухирчастий — ПУХИ́РЧАСТИЙ, а, е. Вкритий пухирями (у 1, 2 знач.), пухирцями; який містить у собі пухирці повітря. На ніч взявся морозець. Під ногами .. дзвінко зойкали кружечки пухирчастого березневого льодку (М. Словник української мови у 20 томах
- пухирчастий — ПУХИ́РЧАСТИЙ (укритий пухирями; який містить у собі пухирці повітря), ПУХИ́РЧАТИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ПУХИРИ́СТИЙ рідше. Під ногами.. дзвінко зойкали кружечки пухирчастого березневого льодку (М. Стельмах); Пухирчата поверхня снігу неначе злегка парувала (І. Словник синонімів української мови