1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пухкий

пухки́й

-а, -е.

1》 Такий, часточки якого не прилягають щільно одна до одної; розсипчастий.

|| Добре розораний, м'який (про ґрунт).

|| М'який, легкий для споживання (перев. про вироби з тіста).

Пухкі породи — гірські породи, часточки в яких не зв'язані або слабко зв'язані одна з одною.

2》 Досить повний, з округлими формами, рисами (про людину, її обличчя, тіло).

|| М'який на дотик.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пухкий — (який нетугий, м'який) розсипний, розсипчастий. Словник синонімів Полюги
  2. пухкий — пухки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. пухкий — Розсипчастий; (ґрунт) м'який, копкий; (пиріг) пухнастий; (- тіло) пухнатий, ПУХЛИЙ; п! СИПКИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. пухкий — I м'який, пухкенький, пухкесенький, пухнавий (рідк.), пухнастенький, пухнастий, пухнатий, розпушений, розсипчастий, розсипчатий, рухлий (про землю), рухлявий, рухляк (про гірську породу), струхлявілий, трухлявий II див. гладкий; м'який Словник синонімів Вусика
  5. пухкий — ПУХКИ́Й, а́, е́. 1. Такий, часточки якого не прилягають щільно одна до одної; розсипчастий. На вулиці було страшенно гаряче; тонкий, пухкий білий порох вставав над дорогою, мов дим, навіть від найменшого доторкання (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  6. пухкий — ПУХКИ́Й (про порох, сніг, ґрунт і т. ін. — нещільний і легкий), РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, СИПКИ́Й, ПУХНА́СТИЙ рідше, ПУХНА́ТИЙ рідше, КОПКИ́Й розм., РУ́ХЛИЙ розм. Пухкий сніг засипав землю, будинки, обвів лінії тинів (М. Словник синонімів української мови
  7. пухкий — Пухки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пухкий — Пухки́й, -а́, -е́ 1) Рыхлый, мягкій (о хлѣбѣ, землѣ). Пухкий хліб удався. Н. Вол. у. Пухка паляниця, — хоч губами їж. Харьк. Земля пухка. Г. Барв. 212. 3) Мягкій, нѣжный. Пухкі овчини. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка