пшоно

пшоно́

-а, с.

Крупа, виготовлена з проса.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пшоно — пшоно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пшоно — ПШОНО́, а́, с. Крупи, виготовлені з проса; просо, очищене від лузги. І дурень каші наварить, аби пшоно було (Номис); Сало, люлька, кремінь, криця, Казанок, мішок пшона, В балці став, в ярку криниця – Ось худоба чабана! (Я. Словник української мови у 20 томах
  3. пшоно — потовкти́ на пшоно́ що. Розбити вщент. А тут ще ліс почали німці (фашисти) прострілювати. Намацають нас, як забаримось. Потовчуть стоячий танк на пшоно (Ю. Яновський). Фразеологічний словник української мови
  4. пшоно — Пшоно́, -на́, -ну́; пшо́на, пшо[і]н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пшоно — Пшоно, -на с. 1) Пшено. 2) Названіе одного изъ отдѣленій игры въ кре́ймахи. Ив. 40. ум. пшінце́. Оце пшінце на кулешик і сало. Чуб. II. 98. Насип пшінця по колінця, водиці по крильця. Мет. 23. Словник української мови Грінченка