підбавлений

підба́влений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до підбавити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підбавлений — підба́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови