підбавлений
підба́влений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до підбавити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підбавлений — підба́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови