підборідник

підборі́дник

-а, ч.

1》 Ремінець у вуздечці під нижньою губою коня.

2》 Ремінець у капелюха, який надягається під підборіддя.

3》 муз. Спеціальний пристрій у скрипки та альта, що допомагає підтримувати інструмент підборіддям під час гри.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підборідник — підборі́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підборідник — Спеціальний пристрій у скрипки та альта, який допомагає підтримувати інструмент підборіддям під час гри. Словник-довідник музичних термінів
  3. підборідник — ПІДБОРІ́ДНИК, а, ч. 1. Ремінець у вуздечці під нижньою губою коня. Біля корита Митько напуває лисого .. Озирнувсь і крадькома одстебнув підборідник, з одного вуха скинув вуздечку (А. Головко). 2. Ремінець у капелюха, який надягається під підборіддя. Словник української мови у 20 томах
  4. підборідник — ПІДБОРІ́ДНИК, а, ч. 1. Ремінець у вуздечці під нижньою губою коня. Біля корита Митько напуває лисого.. Озирнувсь і крадькома одстебнув підборідник, з одного вуха скинув вуздечку (Головко, І, 1957, 370). 2. Ремінець у капелюха, який надягається під підборіддя. Словник української мови в 11 томах