підборідник
підборі́дник
-а, ч.
1》 Ремінець у вуздечці під нижньою губою коня.
2》 Ремінець у капелюха, який надягається під підборіддя.
3》 муз. Спеціальний пристрій у скрипки та альта, що допомагає підтримувати інструмент підборіддям під час гри.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підборідник — підборі́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- підборідник — Спеціальний пристрій у скрипки та альта, який допомагає підтримувати інструмент підборіддям під час гри. Словник-довідник музичних термінів
- підборідник — ПІДБОРІ́ДНИК, а, ч. 1. Ремінець у вуздечці під нижньою губою коня. Біля корита Митько напуває лисого .. Озирнувсь і крадькома одстебнув підборідник, з одного вуха скинув вуздечку (А. Головко). 2. Ремінець у капелюха, який надягається під підборіддя. Словник української мови у 20 томах
- підборідник — ПІДБОРІ́ДНИК, а, ч. 1. Ремінець у вуздечці під нижньою губою коня. Біля корита Митько напуває лисого.. Озирнувсь і крадькома одстебнув підборідник, з одного вуха скинув вуздечку (Головко, І, 1957, 370). 2. Ремінець у капелюха, який надягається під підборіддя. Словник української мови в 11 томах