підбіл

Значення в інших словниках

1. підбіл — підбі́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. підбіл — ПІДБІ́Л, у, ч. Багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих із великим листям, знизу пухнастим, зверху зеленим і холодним на дотик; використовується в народній медицині; мачушник, мати-й-мачуха. Цікаво придивитися до дрібних жовтих квітів підбілу. Словник української мови у 20 томах
3. підбіл — Багаторічна рослина родини складноцвітих, поширена в Євразії, Пн. Африці та Пн. Америці; квітки золотисто-жовті, розпускаються раніше, ніж листки; листки знизу покриті білими волосками; росте на берегах водойм, у вологих чагарниках; лікарська рослина. Універсальний словник-енциклопедія
4. підбіл — ПІДБІ́Л (трав'яниста лікарська рослина), МАТИ-Й-МА́ЧУХА, МА́ЧУШНИК рідше. Корисний підбіл як чай при золотусі та загальній слабкості організму (з журналу); На узгірках, серед перших проталин, ніби несмілива посмішка ранньої весни — квіти мати-й-мачухи (з журналу). Словник синонімів української мови
5. підбіл — ПІДБІ́Л, у, ч. (Тиіlаgо L.). Багаторічна трав’яниста рослина родини складноцвітих із великим листям, знизу пухнастим, зверху зеленим і холодним на дотик; використовується в народній медицині; мачушник, мати-й-мачуха. Словник української мови в 11 томах
6. підбіл — Підбіл, -лу м. раст. м. а) Бѣлокопытникъ, Tussilago farfara. Анн. 366. Шух. I. 22. б) Petasites vulgaris L. ЗЮЗО. I. 131. Словник української мови Грінченка