підвалювати

Значення в інших словниках

1. підвалювати — підва́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. підвалювати — ПІДВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш, док., кого, що. Додавати, валячи (див. вали́ти²); // безос. За ніч підвалило снігу, і йти було важко (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
3. підвалювати — Юю, -юєш, недок., підвалити, -лю, -лиш, док. 1. Підходити. Так, класно буде, коли підвалю зараз до цього алконоїда й ляпну: «А ви випадково в кіно не знімаєтеся?» (День). 2. Виникати, траплятися. От комусь щастя підвалить... не доведи Господи (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
4. підвалювати — ПІДВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш, док., перех. Додавати, валячи ( див. вали́ти²); // безос. За ніч підвалило снігу, і йти було важко (Донч., IV, 1957, 92). Словник української мови в 11 томах