підвідомчий
підві́домчий
-а, -е.
Який знаходиться в чиєму-небудь віданні, підпорядкований комусь, чомусь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підвідомчий — підві́домчий прикметник Орфографічний словник української мови
- підвідомчий — [п'ідв’ідомчией] м. (на) -чому/ -ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
- підвідомчий — ПІДВІ́ДОМЧИЙ, а, е. Який знаходиться в чиєму-небудь віданні, підпорядкований комусь, чомусь. В економічних районах республіки нині здійснюється ряд заходів щодо поліпшення виробничого кооперування і спеціалізації підвідомчих підприємств (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
- підвідомчий — ЗАЛЕ́ЖНИЙ (який перебуває під чиєюсь владою, впливом, підкоряється комусь), ПІДПОРЯДКО́ВАНИЙ, ПІДРЯ́ДНИЙ, ПІДВІ́ДОМЧИЙ (залежний від якоїсь організації, відомства і т. ін.); ПІДВЛА́ДНИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ, ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- підвідомчий — ПІДВІ́ДОМЧИЙ, а, е. Який знаходиться в чиєму-небудь віданні, підпорядкований комусь, чомусь. В економічних районах республіки нині здійснюється ряд заходів щодо поліпшення виробничого кооперування і спеціалізації підвідомчих підприємств (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах